Гроші в нашому житті

Мета: ознайомити учнів з основними правилами поводження з грошима; обговорити питання моралі, що пов'язані з використанням грошей; пояснити роль грошей у повсякденному ЖИТТІ та їхню необхідність; сприяти формуванню моральної позиції у вирішенні грошових питань.

Обладнання: плакати, малюнки, виставка "Гроші світу", презентації на теми «Гроші» та «Історія грошей», аудіо запис пісні групи АББА «Money».

ДІЙОВІ      ОСОБИ

Учитель 

історики (двоє дівчат)

фінансисти (двоє хлопців та двоє дівчат)

ведучі

Виховний захід відбувається в класі. На дошці розташовані плакати, малюнки. Біля дошки влаштована виставка "Гроші світу".

Учитель. Добрий день, друзі! Місяць тому закінчилися літні канікули і ви сіли за парти. За літо ви підросли, подорослішали і, звичайно, порозумні­шали. Погляньте одне на одного - ви посміхаєтесь, адже раді знову зустрітися після тримісячної розлуки. Напевно, каніку­ли принесли вам багато нових яскравих вражень, якими ви прагнете поділитись одне з одним. 

Але неможливо відпочивати без міри. Після канікул для вас розпочинається навчальний рік. А дорослі після відпустки знову поспішають на роботу.Як ви гадаєте, чому в житті людини таку важливу роль відіграє робота? Навіщо працювати?

Учні відповідають: «Щоб заробляти гроші й забезпечувати собі добробут».

Учитель. Так, гроші дуже важливі в нашому житті. Вони визначають достатки родини, добробут держави. Ваші батьки працюють, щоб дати вам гідну освіту.

Як ви гадаєте, чому вони прагнуть цього? Як гарна освіта впливає на життя людини?

Учні відповідають: «Людина, яка отримала гарну освіту й стала добрим фахівцем, може розраховувати на високооплачувану роботу. Тож добробут цієї людини буде вищим, ніж неосвіченої». Учитель доповнює й узагальнює відповіді учнів.

Учитель.Правильно, освіта - це одна з головних складових життє­вого благополуччя. Ось чому так важливо добре навчатись.

Але оскільки ми торкнулася теми грошей, давайте спробуємо більше дізнатися про історію грошей, про те, які вони бувають. Поговоримо та­кож і про те, як слід ставитися до грошей, щоб вони були на­шими помічниками, а не господарями. Отже, починаємо.

Звучить музика. Наперед у чорних мантіях тамагістерських капелюшках виходять історики ізсувоями паперу, читають із них цікаві історичні відомостіпро гроші.

1-й історик. ( презентація виникнення грошей)

       Сьогодні важко сказати точно, коли з'яви­лися перші гроші. Невідомо і те, хто їх вигадав. Проте вчені, припускають, що вік грошей становить близько семи тисяч років. Причина їхнього винаходу проста: коли від­булося розділення праці, люди стали обмінюватися надлишка­ми виробленої продукції. Так, гончар обмінював у землеробця свій глечик на купку зерна, зброяр віддавав рибалці ніж в об­мін на рибу. Здавалося б, усе як слід, проте в такому обміні виявилася вагома незручність. Як, приміром, гончару здобу­ти зерно, якщо землеробцеві потрібен не глечик, а риба? До­ведеться спочатку поміняти глечик на рибу, а потім рибу на зерно. Ця незручність і примусила людей шукати спосіб, який полегшив би процес взаємо обміну. Довго тривали пошуки такого способу, доки наші пращури не зрозуміли: з усіх товарів слід обрати якийсь один і порівнювати його цінність із цінністю інших товарів. Цей товар ще не був справжніми грішми, але добре виконували їхню функцію. У різних народів роль грошей виконували різні речі. Часто це були свійські тварини: вівці, корови. Скот ра­хували за кількістю голів у стаді. Чим більше голів нарахову­валось у стаді, тим більш багатим вважався його господар. До речі, слово «капітал» походить з латинської мови, у якій воно означає «голова». Але не лише скот був головною грошовою одиницею у стародавні часи.

Ось лише деякі речі, які люди використо­вували в давнину як гроші: риба, хутро, перлини, коштовні ка­міння і метал, мушлі, зерно, плоди, кістки тварин (наприклад, слонові бивні), навіть пір'я птахів.

Але і тут виникли труднощі: як придбати товар, який кош­тує, наприклад, половину або чверть перлини? І куди діти ве­лику кількість риби, якою розплатився покупець за коштовний товар? Адже її неможливо з'їсти за короткий термін.

Так урешті-решт люди віддали перевагу цін­ним металам - золоту, сріблу, бронзі. їх легко переплавити на злитки, поділити на частини, вони не псуються і не займають багато місця у сховищі. Перші металеві монети з'явилися на ру­бежі VIII-VII століть до нашої ери в Лідії - державі на березі Егейського моря їх карбували зі сплаву золота і срібла.

Металеві гроші перебувають в обігу і по сьогод­ні. Але разом із ними використовують і паперові. Чому? Уявіть собі, що вам потрібно зробити цінну покупку у двісті гривень і у вашому гаманці лежить стільки ж металевих монет вартіс­тю по одній гривні або чотириста - по п'ятдесят копійок. Чи легким буде цей гаманець? А скільки продавець витратить ча­су, щоб перерахувати гроші?

Саме тому люди знову були вимушені щось вигада­ти, щоб полегшити товарообіг. Наприкінці XIII сторіччя ве­неціанський купець Марко Поло, повернувшись із подорожі до Китаю, розповів, що у тій країні за товари платять «па­пірцями з печаткою». Звичайно, спочатку ніхто не повірив мандрівникові - хіба можна золото проміняти на якісь папір­ці! І лише в ХVІІ сторіччі паперові гроші набули популярності в Європі. Першими європейськими паперовими грішми став англійський фунт стерлінгів.

Досконалість не має меж. І на зміну папе­ровим грошам сьогодні приходять електронні. Наступає ера «пластикових карток безготівкового розрахунку. Адже папір Теж має свої вади: він легко рветься, стариться, та й трима­ти у гаманці лише одну тоненьку пластикову картку набагато зручніше, ніж велику пачку папірців.

Учитель. Не менш цікава історія виникнення української гривні. Із нею нас познайомить другий історик , якого ми запросили сьогодні на зустріч.

ІІ історик. ( презентація виникнення гривні).

Історія української гривні також дуже цікава. Велика радянська енциклопедія дає таке визначення слову «гривня»: «Гривня -- грошово-вагова одиниця Давньої Русі та інших слов'янських держав. Назва походить від прикраси із золота або срібла у вигляді обруча, що носили на шиї (загрив­ку) і використовували як примітивні гроші». Спочатку гривня була лише жіночою прикрасою, але згодом стала і нагородою за воїнську доблесть, а ще пізніше - платіжним засобом. Ось лише деякі цікаві історичні факти.

В XI сторіччі за часів Київської Русі в обігу перебувала срібна гривня. На той час вона була дуже значною грошовою одиницею. У стародавніх літописах збереглися відомості, що за одну гривню можна було придбати великий човен. Тому для дрібних розрахунків використовували білячі, лисячі, ку­нячі шкурки, мушлі та інші дорогоцінні речі.

Російський рубль своїм заснуванням завдячує новгородській гривні. Ця грошова одиниця виникла в XIII сторіччі. Річ у тім, що гривню можна було ділити (тобто рубати) на частки. Півгривні становило один рубль, Поступово рубль витіснив гривню, перетворившись на самостійну грошову одиницю, що дорівнює ста копійкам. А в Україні ця грошова одиниця стала називатись карбованець - від сло­ва «карбувати»...

І Ведучий. Кожна держава має свою назву грошей, але іноді новоутворені держави «позичали» назви в інших країн. Приміром, назва американської валюти «долар» походить від слова «талер». Так називалась срібна монета Німеччини. Між іншим, не лише американці запозичили цю назву. Окрім них ще одинадцять країн світу називали свої гроші «доларом». Се­ред таких держав - Багами, Австралія, Канада, Нова Зеландія, Тайвань, Ямайка. А держави, що належать до Євросоюзу, вза­галі запровадили спільну валюту - євро.

Історики сідають за парти.

ІІ Ведучий.

Отже, ми спробували дуже стисло простежити історію грошей від їхнього виникнення до сучасних днів. Те­пер ви, напевне, зрозуміли, що гроші - не така вже звичайна річ. Вони супроводжують людину багато сторіч і відіграють у її житті важливу роль. Недарма про гроші, про те, як слід ставитися до них, було написано чимало філософських трудів та художніх літературних творів.

Учитель. А зараз я пропоную вам взя­ти участь у літературній вікторині.

Учитель проводить тематичну вікторину «Гроші в літературних творах».

Запитання до вікторини

1. Герой якого твору наївно послухався такої поради: «...на цьому полі викопай ямку, поклади у неї золотий, скажи тричі «крекс, фекс, пекс», пригорни землею, посоли, добре полий та лягай спати. Ранком з ямки виросте деревце, а на ньому замість листя будуть висіти золоті монети»? (Буратіно, ге­рой казки О. Толстого «Золотий ключик».)

2. Між героями якого твору відбувся цей діалог:

«- Скарб - це гроші такі і коштовності, що люди заховали у землі. Розбійники всілякі.

- А навіщо?

- А навіщо ти кістку у садку закопуєш та під пічку суєш?

- Я? Про запас.

- От і вони про запас»? (Між котом Матроскіним та Шариком, героями повісті

Е. Успенського «Про дядька Федора»-.)

3. Із чого виробляли гроші у царстві царя Гвидона, голов­ного героя казки О.Пушкіна «Цар Салтан»? (Із шкарлупи золотих горіхів:

А горіхи не прості

Всі шкаралупи золоті...

...Із шкаралупок ллють монети

І пускають в хід по світу...)

4. Хто й у якому творі часто повторював: «Піастри! Піастри! Піастри!»? (Папуга капітана Флінта у повісті Льюїса Стівенсона «Острів скарбів»).

5. Хто і за яких обставин, побачивши гроші, посміхнувся і промовив: «Нікчемне сміття, і навіщо ти мені тепер? Усю купу золота я охоче віддав би за будь-який із цих копійча­них ножів. Мені нікуди тебе подіти. Так відправляйся на дно морське»? (Робінзон Крузо, герой однойменної повісті Даніеля Дефо.)

Після проведення вікторини учитель відзначає тих учнів, що дали правильні відповіді.

ІІ Ведучий. Поява грошей - не менш важливий винахід людини, ніж винахід парової машини, залізниці або телефо­ну. Вони - наші помічники в досягненні намічених цілей, от­риманні необхідних та бажаних речей. Проте жадоба здат­на підкорити людину і зробити її заручником грошей. Не розуміючи справжню сутність та призначення грошей, лю­ди ступають на злочинний шлях, скупість перетворює їхнє життя на існування заради накопичення багатства.

І Ведучий. Ось як ви­словив свою думку щодо грошей давньогрецький драматург Софокл: «Ніщо не сприяє у такій мірі, як гроші, встанов­ленню серед людей лихих законів та поганих звичаїв. Гроші сіють розбрат і виганяють людей із домівок, гроші призво­дять найшляхетніших осіб до всього ганебного та нищівного для людини, вони ж учать здобувати з будь-якої речі лише зло та беззаконня».

ІІ Ведучий. Ось такий парадокс: з одного боку, гроші - знаменний ви­нахід людини, без якого неможливий прогрес, а з іншого, це - зло, від якого страждають люди.

Учитель. Цікаво, а що про гроші каже народна мудрість? Пропоную ще одну вікторину.

Учитель проводить тематичну вікторину: «Гроші в українській приказці».

Учитель читає початок приказки, а учні мають її закінчити.

1. Із золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і... {небезпечно).

2. Трудяща копійка ... (годує довіку).

3. Хоч у голові пусто, аби грошей... (густо).

4. Краще свої воли бити, ніж чужі гроші ... (лічити).

5. Хто не береже копійки, той сам... (не вартий карбованця).

6. Бережи копійку про чорний ... (день).

7. Навіщо нам гроші, коли ми ... (й так хороші).

8. Який товар, ... (такі і гроші).

9. Копійка рубль ... (береже).

Після проведення вікторини вчитель відзначає учнів, що да­ли правильні відповіді.

І Ведучий. Сьогодні ми поговорили про те, що гроші - це перепустка до здійснення наших мрій. Вони важливі й по­трібні нам, адже дають нам можливість придбати бажане. Проте давайте замислимось: чи все на світі можуть дати нам гроші? Чи існує те, що за їхньою допомогою неможли­во отримати?

Учні відповідають: «За гроші неможливо придбати родину, здоров'я, справжнє кохання, дружбу та ін.». Учитель доповнює та узагальнює відповіді.

ІІ Ведучий. Французький письменник Жан Лабрюйєр колись сказав: «Багатству деяких людей не варто заздрити: вони нажили йо­го такою ціною, яка нам не по кишені,- вони пожертвували заради нього спокоєм, здоров'ям, честю, совістю. Це занадто дорого». І Ведучий. Прислухаймося до цих мудрих слів. Дійсно, душа лю­дини, яка вважає гроші єдиним мірилом усіх життєвих ціннос­тей, зубожіла. І ніякі матеріальні блага не прикриють духовне жебрацтво.

ІІ Ведучий. Тож для того, щоб не потрапити під вплив грошей і збере­гти свою особистість, нам слід засвоїти культуру поводження з ними. Про це нам розкажуть наші наступні гості.

Звучить фонограма пісні групи АББА «Money». Виходять одягнені в білі сорочки з краватками та чорні брюки фінансисти, у руках вони тримають папки.

1-й фінансист. Насправді гроші самі по собі не здатні принести ані добра, ані лиха. Усе залежить ВІД ставлення до них людини. Вони не завдадуть шкоди нашій душі, якщо не робити їх накопичення головним сенсом життя і, і тим більше, не вишукувати задля цього нечесних шлях її.

2-й фінансист. Культура поводження з грішми - частина загальної культури людини. Щоб не страждати від нестачі грошей і в той же час не потрапити під їхній вплив, непогано скористатися такими порадами.

Не соромтесь вести грошові підрахування. Це свідчитиме про те, що ви - заощадлива людина і відповідально ставитеся до своїх витрат.

3-й фінансист. Грошові підрахування слід вести на са­моті, не привертаючи уваги сторонніх, адже це - ваша особис­та справа.

4-й фінансист. Ретельно плануйте свої витрати: ви по­ки ще не здатні самостійно заробляти, тому небагато можете дозволити собі.

1-й фінансист. Пам'ятайте, що ваші батьки багато пра­цюють, щоб забезпечити вам добробут. Тому поважайте їхній труд і не витрачайте кишенькові гроші на нікчемні дрібниці.

2-й фінансист. Ніколи не грайте на гроші. Захопившись, ви не помітите, як програли набагато більше, ніж спромож­ні заплатити, і потрапите в грошову залежність від того, хто виграв.

3-й фінансист. Ні в кого не позичайте гроші. Якщо у вас не вистачає грошей на якусь покупку, краще зверніться до батьків або відкладіть її на пізніше, коли зможете зібрати потрібну суму.

4-й фінансист. Старовинні прислів'я кажуть: «Копійку наживай, та честі не продавай» та ще «Прибуток важливий, а честь важливіша». Нехай ці вислови стануть вашим девізом на все життя.

Звучить весела музика.  Виходять усі учасники заходу.

Учитель. Гадаю, друзі, що сьогоднішній урок буде корис­ним для вас передусім тим, що ви відтепер по-іншому ставити­метесь до грошей. Вступивши у доросле життя, ви пригадаєте нашу розмову й намагатиметесь розумно і чесно заробляти та витрачати гроші. Адже як сказав англійський філософ Френсіс Бекон: «Гроші-дуже поганий хазяїн, але дуже вірний та по­трібний помічник!»

Трансляція відео "Перша стипендія"

Виховний захід закінчується.